Ми у ЗМІ

2015 рік буде складним для ринку сільськогосподарської техніки, таку думку висловив старший науковий співробітника відділу ринку матеріально-технічних ресурсів Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», кандидат економічних наук Дмитро Соловей у статті «Розмови про техніку», опублікованій в журналі «АгроПерспектива», №2’2015.

Для ринку сільськогосподарської техніки 2014 рік став періодом спаду. Його скорочення склало близько 40%. Причиною тому, стали, політична нестабільність, бойові дії на кордоні з Росією, а також економічні проблеми.

У 2014 році агровиробники стали купувати більше сільськогосподарської техніки, що була у вжитку. Приміром, в 1-3 кварталах 2013 придбали 544 нових зернозбиральних комбайнів та 269 б/у (співвідношення 2:1), самохідних обприскувачів – 316 нових і 36 б/у (співвідношення 9:1). У 2014 році за такий же період було придбано 382 нових зернозбиральних комбайни та 360 б/у (співвідношення 1:1), самохідних обприскувачів -188 нових і 30 б/у (співвідношення 6:1).

Державна підтримка мала б відігравати значну роль в переоснащенні сільського господарства, зазначив науковець. Однак за період з 2005 року по 2013 рік її частка зменшилася з 20,3% до 1,5% від загальної суми покупки техніки.

Зокрема, протягом 2007-2012 років через ГПАО НАК «Украгролізинг», в середньому, було придбано 4% сільськогосподарської техніки, тоді як в 2013 році – лише 1,3%.

Як ми бачимо, ринок сільськогосподарської техніки в Україні переживає не найкращі часи, зазначивнауковець.

Для комплексного вирішення проблеми розширеного відтворення технічних засобів необхідно забезпечити об’єктивне регулювання паритету цін на сільськогосподарську і промислову продукцію. Необхідно змінити амортизаційну політику таким чином, щоб підвищити її роль у прискоренні модернізації машинно-тракторного парку. Важливим напрямком діяльності є реформування вітчизняного сільськогосподарського машинобудування, а також державна підтримка техніко-технологічного переоснащення аграрного виробництва та сільськогосподарського машинобудування.

Вирішення цих завдань дозволить Україні забезпечити кількісне і якісне зростання машинно-тракторного парку до такого рівня, який буде здатний забезпечити своєчасне та якісне виконання повного циклу сільськогосподарських робіт з використанням сучасних високих і екологічно безпечних технологій, вважає Дмитро Соловей.

Навіть за оптимістичним сценарієм валова продукція рослинництва може зрости цього року лише на 0,7% і досягти 180,0 млрд грн. Це зумовлено високою порівняльною базою 2014 року та проблемами нинішнього року: спад в економіці, зменшення виробництва в районах бойових дій, менш сприятливими умовами закупівлі окремих культур та ін.

2015 рік стане черговим випробуванням для виробників рослинницької продукції, обсяги якої останні року стабільно зростали, повідомляють Latifundist, АгроПерспектива, AgriNEWS, АПК-Информ, AgroNews та інші ЗМІ з посиланням на директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка.

Моніторинг ЗМІ

Україна може перейняти досвід Франції в птахівництві. Зокрема, в органічному виробництві нових видів м'яса птиці, а саме: індиків, качок, гусей, цесарок, перепелів і м'ясних голубів. Таку точку зору висловила старший науковий співробітник відділу ціноутворення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Світлана Пашко, інформуючи про семінар «Французькі ноу-хоу в птахівництві», повідомляють Latifundist.com та JoInfo.

За оптимістичними оцінками, обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у 2015 році може збільшитися на 1,8% порівняно з 2014 роком, пише УНІАН, посилаючись на дані Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки»,

Цю інформацію поширюють національні та галузеві засоби масової інформації, зокрема, Украинская Зерновая Ассоциация, AZ-акциз, Cbonds.Info, Odnako.su.

У нинішньому році прогнозується подальше зростання обсягів виробництва продукції тваринництва.

За оптимістичним варіантом виробництво валової продукції тваринництва може зрости на 4,3%, за середнім – на 2,8%. За розрахунками вчених Інституту аграрної економіки, вирощування м’яса худоби і птиці у 2015 році збільшиться порівняно з минулим роком за оптимістичним варіантом на 5,6%, за середнім – на 3,7% і становитиме 3,5–3,6 млн т. Навіть за песимістичним варіантом виробництво зросте на 1,8%.

Тобто, за розрахунками Інституту аграрної економіки, виробництво продукції тваринництва в Україні у 2015 році зростатиме, цитують директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка галузеві ЗМІ. Серед них АПК-Информ, АгроПерспектива, Latifundist, Joinfo, MilkUA.info, PigUA.info, Бизнес, UBR.

При оптимістичному варіанті обсяги виробництва валової продукції сільського господарства цього року перевищать минулорічні показники на 1,8% і становитимуть близько 260 млрд грн. При середньому варіанті виробництво валової агропродукції очікується на рівні 99% до 2014 року, цитують директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка інформаційне агентство УНИАН, а також численні національні та галузеві ЗМІ. Серед них УкрАгроКонсалт, АгроПерспектива, Latifundist.com, Украинская зерновая ассоциация, JoInfo, Fixygen, All retail, MilkUA.info, PigUA.info, Agro Times, Finance.UA та інші.

Моніторинг ЗМІ

Протягом першого місяця 2015 року вартість українського борщу збільшилася на 10%. За оцінками науковців Інституту аграрної економіки, достатня пропозиція українських овочів, виробництво яких збільшилося у 2014 році на 2,6%, а картоплі – 6,4%,  буде і надалі стримувати ціни на них, цитують директора Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», академіка НААН Юрія Лупенка UBR, Latifundist.com, АгроПерспектива, AgroTimes, AGRONEWS, УкрАгроКонсалт та інші ЗМІ.

Моніторинг ЗМІ

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (від 28 грудня 2014 №71) вже вкотре був змінений порядок здійснення відшкодування ПДВ при експорті зернових культур (крім рису та гречки), а також насіння ріпаку та соняшнику.

Дане питання відноситься до числа найбільш болючих для аграріїв, оскільки суттєво впливає на рівень доходів виробників даних експортоорієнтованих культур, поінформував завідувач відділом податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леонід Тулуш в інтерв’ю «Законно-незаконные хождения пшеницы с ячменем», опублікованому в журналі «АгроПерспектива», №1’2015.

На думку науковців Інституту аграрної економіки, слід відновити дію пункту 197.21 статті 197 ПКУ, положеннями якого передбачалося звільнення від оподаткування експортних поставок зазначених культур, крім їх поставок сільгосппідприємствами-виробниками, а також підприємствами, які їх придбали безпосередньо у сільгосппідприємств-виробників.Такий підхід є найбільш оптимальними і не створює переваг для окремих суб’єктів аграрного бізнесу, зазначив Леонід Тулуш.

Механізм справляння податку на додану вартість у сільському господарстві з 2015 року зазнає певних змін – як внаслідок прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи»поділився, завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леонід Тулуш в інтерв’ю «ПДВ-шні механізми», опублікованому в журналі «АгроПерспектива», №1’2015.

Насамперед варто відзначити, що податковим законодавством не передбачено продовження дії спеціального режиму справляння ПДВ для переробних підприємств. Тому тваринники втратять відповідні дотації за рахунок цільових відрахувань сум ПДВ переробних підприємств

Натомість, спеціальний режим справляння ПДВ для аграріїв у 2015 році продовжить свою дію – положеннями Закону не внесено суттєвих змін до статті 209 ПКУ.

Законом №71 передбачено, що з 1 лютого 2015 року реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних підлягатимуть всі податкові накладні, незалежно від розміру ПДВ у такій накладній та факту її видачі покупцю. В повноцінному режимі система електронного адміністрування має запрацювати з 1 липня 2015 року.

Законом передбачається суттєве реформування порядку справляння податку на майно. Останній міститиме у собі три обов’язкові платежі: плату за землю (в тому числі земельного податку), податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та транспортний податок.

Для сільськогосподарських товаровиробників суттєво підвищиться рівень оподаткування земельним податком (принаймні для тих, хто не зможе перейти на сплату ЄП 4 групи). Змінами передбачається, що ставка податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь може становити не більше 1% від їх нормативної грошової оцінки, а для інших земельних ділянок - не більше 3%.

З 2015 року плата за землю, як складова податку на майно, буде відноситись до місцевих податків (до цього плата за землю, відповідно до норм статті 9 ПКУ відносилась до загальнодержавних податків). Це передбачає право органів місцевого самоврядування самостійно визначати конкретний розмір податку – відповідно, він буде різнитись по регіонам та громадам.

У разі встановлення максимальної ставки, передбаченої положеннями ПКУ, податкове навантаження по даному напряму може зрости майже у десять разів, а максимальна ставка земельного податку за земельні ділянки сільгоспугідь може сягати 250 грн/га (із врахуванням коефіцієнта індексації на основі індексу інфляції за 2014 рік).

Враховуючи це, наявна певна дискримінація окремих категорій землевласників та землекористувачів. Зокрема, ставка ЄП 4 групи (0,45%) від бази оподаткування більш як вдвічі нижча за ставку земельного податку за ту ж категорію земель (за однокової бази оподаткування). При цьому, ЄП заміняє сплату не лише земельного податку, а й, як мінімум, податку на прибуток.

За інші землі ставки земельного податку збільшено втричі – до3% від проіндексованої грошової оцінки земель (до 770 грн/га).Діапазон ставок орендної плати, що встановлюються у договорі оренди, залишився незмінним від 3% до 12% нормативної грошової оцінки (з врахуванням індексації (від 770 до понад 3000 грн), поінформував Леонід Тулуш.

Своїми оцінками положень Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (від 28 грудня 2014 року №71) щодо змін в оподаткуванні сільгосппідприємств поділився, завідувач відділу податково-бюджетної політики Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» Леонід Тулуш в інтерв’ю «Податкові подарунки», опублікованому в журналі «АгроПерспектива», №1’2015.

Законом України № 71-VIII суттєво змінюються правила оподаткування, в тому числі і для суб’єктів агропромислового виробництва.

З 1 січня 2015 року зазнав змін порядок застосування спеціального режиму оподаткування доходів сільгосппідприємств.

Формально ФСП припиняє своє існування – з 1 січня 2015 року податку з такою назвою вже не існуватиме. Колишні платники ФСП стануть платниками єдиного податку – для них буде сформовано окрему групу даного різновиду обов’язкових платежів державі зі спеціальними умовами справляння, практично ідентичними за умовами справляння із ФСП.

Зміни у механізмі справляння єдиного податку полягають у об’єднанні чотирьох колишніх груп, в одну (третю) групу платників податку. Ставки єдиного податку в адвалерній формі, порівняно зі ставками для колишніх третьої та п’ятої груп знижено із 5 до 4 % – для неплатників ПДВ, та із 3 до 2 % – для суб’єктів, які окремо сплачуватимуть ПДВ.

Змінами, внесеними до пункту 14.1.235 ПКУ передбачено, що права власності/користування земельними ділянками у платників єдиного податку четвертої групи повинні бути оформлені та зареєстровані відповідно до законодавства. Відсутність у державних реєстрах (кадастрах) відповідної інформації, давала підстави контролюючим органам не вважати вирощену на таких ділянках продукцію як власно вироблену.

Відповідно до норм нової статті 292¹ ПКУ базою оподаткування для платників єдиного податку четвертої групи (сільгосппідприємств) виступає нормативна грошова оцінка одного гектара сільгоспугідь з урахуванням коефіцієнта індексації.

Середній розмір ЄП 4 групи зросте із менш як 6 грн/га (у 2014 році) до більш як 115 грн/га у 2015 році, або у понад 19,5 разів.Це підвищить значимість спец режиму, який із суто формального платежу перетвориться на суттєве джерело наповнення місцевих бюджетів. Надходження ФСП зростуть із нинішніх 0,12 млрд грн. до понад 2,3 млрд грн., що відповідним чином позначиться на частці ФСП у доходах сільських бюджетів.

Катастрофічним рівень ставок ЄП 4 групи із 1 січня 2015 року назвати складно, оскільки в останні роки сільгосппідприємства укладали так звані «соціальні угоди» із місцевою владою, платежі по яким становили в середньому близько 100 грн.

Загалом податкове навантаження на сільгосппідприємства зросте, і вже буде зіставним із відповідним показником на інших системах оподаткування.

Податкове навантаження по сплаті єдиного податку сільгосппідприємствами із 2015 року в середньому становитиме:

- по відношенню до середньої виручки – в межах 1,6-1,7 %,

- по відношенню до прибутку – в діапазоні від 17 % (по даних за 2013 рік) до 22% (по прогнозних даних за 2014 рік).

Відповідальність суб’єктів даного спец режиму посилиться – якщо раніше платник просто переходив на загальну систему з наступного року, то тепер йому будуть перераховуватись податкові зобов’язання по тих податках, від сплати яких він звільнявся, перебуваючи на сплаті ЄП 4 групи (в першу чергу, це земельний податок та податок на прибуток), зазначив Леонід Тулуш.