«Необхідною умовою для сталого розвитку молочної галузі є здатність ферм бути стійкими (resilient) до швидкоплинних змін. Адже, щоб протистояти екологічним, економічним та соціальним викликам сьогодення, фермери мають бути витривалими, адаптивними та інноваційними. Такої думки дійшли учасники 26 Міжнародної молочної конференції», – зазначила головний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки», д.е.н. Ольга Козак, інформуючи про захід, на якому вона представляла молочний сектор України.

Цьогорічний захід під назвою «Майбутні системи молочного фермерства: стійкість як шлях до сталого розвитку» (“Future Dairy Farming Systems: Resilience as a Path to Sustainability”) відбувся 20–23 травня 2025 року у молочному кампусі Вагенінгенського університету, який розташований у м. Леуварден, Нідерланди.

Конференція мала за мету обговорити баланс між стійкістю  та сталістю у майбутніх системах молочного фермерства, ролі фермерів у подоланні викликів, пов’язаних зі зміною  клімату, економічним тиском та запитами суспільства.

За оцінками учасників заходу, основними стрес-чинниками на глобальному рівні, які впливають на молочну галузь, залишаються війна в Україні та інших країнах, а також економічна та політична мінливість, цінові коливання, кліматичні аномалії, хвороби тварин, протистояння між кваліфікованою працею та автоматизацією виробничих процесів.

Крім того, у кожній країні наявні власні виклики, з якими фермерам доводиться справлятися.

В Україні фермери долають наслідки збройної агресії рф, паралельно запроваджуючи європейські вимоги до стандартів якості, безпечності харчових продуктів, ветеринарії, екології та інших аспектів в контексті майбутнього приєднання до спільного ринку ЄС.

Наприклад, стійкість молочних ферм Нідерландів означає, насамперед, адаптацію до зростаючої кількості екологічних норм – починаючи від вимог до біорізноманіття та співвідношення білків та закінчуючи правилами щодо використання органічних добрив та добробуту тварин.

У США молочні фермери працюють над досягненням амбітних цілей сталого розвитку, зокрема нейтральністю до викидів парникових газів, оптимізацію використання води та покращенням управління поживними речовинами.

У Бразилії фермери долають ринкову невизначеність.

Глобальні та локальні виклики відображають більш широкі світові тенденції у виробництві молочної продукції та динаміці ринку, де зростання світового виробництва молока сповільнилося до 2,0 % у 2020-2024 роках проти 2,7 % у 2010-2020 роках.

Традиційні експортери – Європа та Океанія – потерпають від стагнації та регуляторних перешкод, тоді як Азія та Африка демонструють потенціал зростання.

Попит на молочну продукцію на тлі обмеженої пропозиції та поточних ризиків стабільно зростає, що зумовлено ростом населення та споживанням молока та молочної продукції на душу населення у світі. Високий попит стимулює зростання закупівельної ціни на молоко. У 2024 році вона склала 44,2 дол. США/ц, тобто зросла на 11 % порівняно з попереднім роком.

Щоб задовольнити зростаючий глобальний попит до 2035 року, сектор повинен використовувати інновації, стратегічне планування та індивідуальні регіональні підходи, зауважила Ольга Козак.

Учасники конференції розглянули питання роботи з персоналом на молочних фермах, що пов’язано із викликом нестачі робочої сили або ж її низької кваліфікації. Експерти зійшлися у думці, що сьогоднішній керівник молочної ферми має скоріше бути «менеджером з персоналу», аніж «менеджером корів».

Розуміння того, що мотивує співробітників залишатися на фермі або змушує звільнятися, має вирішальне значення для створення стабільної, кваліфікованої робочої сили в молочній галузі. Втім, число фермерів, які надають перевагу автоматизації процесів на фермі, заміняючи персонал роботами, поступово збільшується. Саме таку молочну ферму відвідали учасники молочної конференції в Нідерландах. Сучасна автоматизована ферма з поголів’ям у 300 молочних корів управляється трьома членами однієї родини за допомогою інноваційних технологій.

За результатами 3-денних інтенсивних дискусій усі учасники погодилися, що майбутнє глобального молочного сектору залежатиме від його здатності адаптуватися за допомогою інновацій, підтримувати своїх фермерів та керувати стійкими, орієнтованими на людей стратегіями для забезпечення сталого зростання.

Конференція об’єднала понад 60 молочних дослідників з 40 країн світу.

Організатор заходу – Міжнародна мережа порівняння ферм (International Farm Comparison Network, Німеччина) – глобальна дослідницька мережа, яка надає стейкхолдерам молочної галузі порівняльні дані та знання.